Не певен, що цей «індикатор» застосовний до людей, які не є носіями мови. Ті, хто мову вивчав як іноземну, зазвичай вчили її в змішаному стилі — формальні правила + особистий досвід з іншомовним контентом в інтернеті. Відповідно, якщо людина колись дізналася на уроках англійської про Oxford comma, то почне сама її використовувати. Те саме, до речі, зі словом «delve», яке теж зараз приписують AI. Я вживаю Oxford comma. Зокрема тому, що в нас у компанії є стандарт технічного письма, де одразу написано, що ми використовуємо Oxford comma, і я вже до цього за багато років звик.

Архітектурно LLM не мають можливості чітко розділити дані та інструкції в запиті. Instruction tuning, який до них застосовується, змушує їх перекалібрувати механізм уваги та механізм передбачення наступного токена таким чином, щоб генерувався текст, схожий на «правильну відповідь», задану при тюнінгу. Наприклад, модель після тюнінгу може стати більш чутливою до типових наказових дієслів, які є в інструкціях. Також модель отримує інформацію про позицію токена в тексті і пристосовується до того, що інструкція зазвичай іде на початку чи в кінці запиту. До речі, ця неможливість відділити активні дані (інструкція) від пасивних (контекст) є причиною таких вразливостей як jailbreak чи prompt injection.

Це той самий Ubisoft, який в 2014 випустив Far Cry 4 з region lock-ом із російською локалізацією в Україні?

Для балансу було б класно, щоб резюме оглядали також і продуктові компанії, враховуючи поточний стан українського ринку. Фідбек у статті все ж досить заточений під український аутсорс і для іншого типу компаній деякі поради можуть навіть нашкодити:)

З відсотків за депозитом банк ще утримає 18% + 1.5% податків, тому 15-16% на практиці стають 12-13%. Імхо, в гривні в більшості випадків кращий варіант — це ОВДП, які не оподатковуються і не залежать від того, чи якийсь банк завтра не збанкрутує.

Порівняльні таблиці хороші, тільки я б пропонував додати ще один критерій: vendor lock-in / взаємозамінність / ремонтопридатність компонентів. У EcoFlow i Bluetti (сам користуюсь) є багато пропрієтарщини, яку може бути складно замінити чимось за межами екосистеми виробника. Особливо, коли продукти швидко еволюціонують, і компоненти з одного покоління не підходять до іншого.

Крім того, небажане довготривале зберігання як при низьких, так і високих зарядах батареї. В інструкціях зазвичай пишуть щось типу «якщо плануєте відкласти прилад надовго в шафу, зарядіть десь до 50-70% і кожних 3-6 місяців виконайте повний цикл заряду-розряду».

Зараз є хороший порт Dune Dynasty [1]: дублює оригінальну гру, але має сучасніше Warcraft-style керування і підтримку більших екранів. Недавно робив невеличку адаптацію [2] під macOS + Retina.

[1] dunedynasty.sourceforge.net
[2] github.com/...​riyGuts/dunedynasty-macos

Централь Ajax Hub вміє про це сповіщати через додаток (вона має батарею і сімку, тому не залежить від перебоїв). Її ще можна сконфігурувати, щоб вона слала ці події через TCP/IP текстовим протоколом SIA-DC09 на будь-яку адресу і порт, і відповідно крутити якийсь сервіс, який реагуватиме на це, і, наприклад, слатиме пости в Телеграм.

Провайдери, що дають GPON-оптоволокно, зазвичай працюють і без світла, тому рішення, що базуються на пінганні, тут можуть не спрацювати.

«Що краще для водія — спорткар, пікап, мікроавтобус, чи фура-багатотонник?». Обирається залежно від робочих потреб, а вміти користуватись корисно усім.

Mandatory xkcd

Мається на увазі, що повсякденна робота людини не залежить від того, в якому місці вона працює. Проекти не «віддаються на локацію», як в аутсорсерах, відповідно в більшості випадків можна працювати над будь-чим будь-звідки. Виняток — customer success i акаунт-менеджери, які прив’язані до географії через часті місцеві івенти і онсайт-візити до клієнтів. Досить типовими є випадки, коли український лід співбесідує і наймає кандидатів з США, ЄС, Азії, які потім йому підпорядковані. Твій прямий керівник не обов’язково буде з твоєї країни.

Так, якщо мова йде про >1 елемент. Я підозрюю, що під рівномірністю автор міг насправді мати на увазі i.i.d.

значения строго 0 или 1, где выбор между 0 или 1 происходит согласно равномерному распределению с вероятностью p

Може все ж Бернуллі? Не дуже уявляю собі рівномірний розподіл з двох дискретних варіантів, де один ймовірніший за інший:)

— Маємо тільки договір про непереманювання і податкові пільги на від’ємних 1.5%
— Йой, най буде

Перепробував багато варіантів, в результаті зупинився на альтернативі (кемекс або V60, світле обсмаження під фільтр). Зерна замовляю або з Берліна в The Barn, або у нас у My Coffee Factory.

Плюси:
— Вдома кавою можна реально кайфувати. В мене тепер кава краща, ніж в багатьох кав’ярнях, і ранок через це — улюблена пора дня.
— Починаєш реально відрізняти сорти кави і чути деталі смаку.
— Не потребує супердорогого обладнання, але трохи капітальних витрат (~300-500$) все ж треба: кавомолка, чайник з контролем температури, точна вага з таймером, сама посудина для приготування.

Мінуси:
— Приготувати каву — це не просто кнопку натиснути, це тепер ритуал на 5-10 хв, але до нього швидко звикається.
— Трохи більше відходів, миття і полоскання, ніж від еспресо.
— Досить висока собівартість (залежно від якості зерен може бути і 50 грн. за чашку) + потрібно запасатись фільтрами.

Хоч більшість із цих страшилок можна зустріти незалежно від типу компанії, але 5 років в аутсорсі + 8 років в продуктах/стартапах/фрілансі відкрили мені одну річ, яку в сервісних компаніях практично неможливо знайти. Це коли всі працюють на спільну ціль, мають єдиний образ «клієнта», і не мають конфлікту інтересів. Відповідно, рівень довіри значно вищий. На жаль, переважна більшість сервісних компаній — це маленькі автономні республіки під одним дахом, де проектні команди не співпрацюють (і часто навіть слабо знайомі між собою), функціональні підрозділи займаються перекиданням відповідальності через конфліктуючі KPI, а інтереси власників і рядових працівників досить ортогональні (скажімо, довготерміновий сапорт-контракт vs. ризиковий амбіційний проект). Виняток — якщо рядовий працівник зацікавлений у менеджерському треку та ставить ціль дорости до VP/C-Level у цій компанії.

Також не можу погодитись із пунктом 5. Дохід будь-якої організації залежатиме від попиту на її товари і послуги. Сервісний бізнес на прикладі українського ІТ часто ближчий до «сировинного», тому дохід працівника досить обмежений ринковими умовами регіону і profit margin-ом, на який розраховує власник. Натомість, дохід продуктової компанії може бути експоненційним від кількості людей, а не лінійним, при цьому власник не утримує з кожної людини GPM. Чисто з мого досвіду, в продуктах перегляд компенсації — процедура значно відкритіша і приємніша, тому що в працівника немає двох роботодавців одночасно.

Я працюю віддалено фул-тайм. Люди, з якими найбільше взаємодію, знаходяться у чотирьох часових поясах, дехто з них — також віддалено. Час від часу їжджу в офіси (Київ, Бостон) побачити всіх наживо або попрацювати над дуже пріоритетними проектами.

Угу, в мене на Mint 18 завелась CUDA 8 RC, ML-фреймворки і 2 монітори на GTX 1080.