Як на мене, дивна позиція сидіти собі тихенько на галері і тремтіти від появи нового конкурента-світчера, не дай Бог через нього завтра мою зарплату знизять.

Насправді класно написано, позитивно і весело. Здогадаюсь, що чималий життєвий досвід мав би багато в чому спрощувати життя... Відчуваєте в чомусь перевагу на молоддю?

Абсолютна правда!!!

щось хрестиком вмієш?

Вже й, ніби, кудись вийшов, але ще не зрозуміло куди не дійшов. Я поняття не маю чим це все закінчиться.

Шкода, це абсолютно помилкове враження. Можливо, я це все бачу у розових окулярах, але однозначно у мене не було цілі вихвалятись, у мене поки що немає чим вихвалятись. Протягом навчання з’являється море підводних каменів, я поділився з людьми тим, як я з ними справлявся. Комусь ці поради вже стали в пригоді.

Вот, було. Я б сказав що майже все зі списку присутнє навіть зараз. Дещо було і за межами списку, але все одно однією з найцікавішою грою в житті залишається кар’єра.

Винен, признаюсь. Воно мені якось зараз виглядає яскравішим. Впевнений, коли почнеться щоденна банальна рутина, все потускніє в рази.

Усім дякую за інтерес. Шкода, що у декого виникло помилкове враження.
Коли я писав про успішних 15 років будівництва заводів за кордоном, то мав на увазі, що на пенсію можна і вже виходити, але без діла сидіти решта життя — з розуму зійду. Раз вже надоїли відрядження і інженерія, то можна перейти і у той напрямок, який незаслужено закинув, хоч раніше його любив. Так, були сподівання «швиденько світчанутись», але ці ілюзії впали ще на початку. Але раз вже зайшов, то зроблю і третю кар’єру.
У мене море часу на те, щоб згадати і інститутську вишку, а там де треба й заглибитись в неї. Море часу повиучувати необхідні бібліотеки і вдосталь наприктуватись в цьому. Воно потихеньку заходить, зайде і все решта.

Скажімо так: достатньо успішні, щоб твердо стати на ноги і приділити весь свій час навчанню улюбленій справі, достатаньо і для голодного Джуновського періоду. Сьогодні Джун, завтра Лід.

Дякую. Це суть того, що я старався донести — не зупинятись, швидко чи повільно, але рухатись вперед.

Ну, то таке, справа особиста. Було бажання написати, ось і написав. Впевнений, що і ця стаття знайде свого читача. Я не претендую на роль експерта.

))))))))) Якщо чесно, то я сам собі віддрукую і повішаю біля дивану

Дякую. Відчуваю, що недостатньо приділив часу математиці, явно буду повертатись.