Embedded Software Developer
  • За якими критеріями ви обирали б країну для життя?

    Нагадує: «Я тоже вырос с уборной/родничком во дворе. Не помню чтобы кто-то страдал из-за этого»

  • Модель OSI — це просто!

    Саме так

    Це якщо вузько мислити топологією «зірка» як єдиною існуючою для 802.3. Як на рахунок топології «загальна шина» (той же 10Base2, 10Base5), ідентифікаторів фреймів типу MAC і в чому принципова різниця ідентифікатору преамбули і ідентифікатору MAC у цьому випадку?

  • Вибір країни для сімʼї та ремоут роботи

    Спочатку треба прибудувати балкон потрібного розміру до 1 поверху у кращих традиціях :)

    Підтримав: Andriy Kutsynyak
  • На що витрачають кошти айтівці?

    Ну тебе ще спитаю. Як вважаєш, яке покриття подібними лічильниками України в процентному співвідношенні до всіх лічильників? ))

  • На що витрачають кошти айтівці?

    Ну збігав би просвітив нас

    Збігав куди? Щось чим далі тим важче тебе розуміти.

    Таке в Україні почали робити тільки буднках 80тих
    років

    Таке це яке? Автомати в квартирі? В Києві в новобудові такі були.

    Добре давай я скину фотку якогось лічильника який вміє
    відправляти данні

    Заодно скинь статистику який процент лічильників в Україні відправляє дані (відносно загальної кількості) Глянемо наскільки воно доступно :)

  • На що витрачають кошти айтівці?

    Ну якщо для тебе коробка з автоматами то «лічильник», то вони таки в квартирі. На відміну від лічильника, який хз де. Кажу ж, ні разу його в очі не бачив.

    будь-ласка скинь нам фото, ми у себе теж повісим її

    Скинути фото чого? Лічильника, якого нема в квартирі?

  • На що витрачають кошти айтівці?

    Скинь мені фото, хоч побачу як він виглядає. Бо за 7 років в европурії ні разу його не бачив і де він знаходиться уявлення не маю.

    Підтримали: Sеrgejs Bоrуsson, Oleg Yakovlev
  • На що витрачають кошти айтівці?

    Ну в Україні теж знають про лічильники які відправляють автоматично данні ))

    Угу. Чули про них від заробітчан, але одиниці бачили на власні очі в Україні.

  • Модель OSI — це просто!

    Тобто виходить, що певні заголовки відносяться до L2 не по логіці початкової моделі,

    Перечитайте в статті про L2. Там є про LLC, MAC та ідентифікатори фреймів, хоча дещо і спрощено. Чи для вас в езернет фреймі преамбула в 7 байт та SFD в 1 байт (на основі яких залізо вирішує що далі робити з фреймом) то нормальні ідентифікатори в логіці моделі, а мак адреси, які йдуть зразу за ними і на основі яких залізо теж вирішує що далі робити з фреймом на тому ж рівні, то не в логіці моделі ))

    Підтримав: Микола Сидоренко
  • Модель OSI — це просто!

    Ну тобто, якщо у multicast RTP (або будь якого-іншого) пакета dstMAC вказано із зарезервованого і досить таки широкого мультікаст діапазону 802.3 (визначається однім бітом) і в якому

    Dest MAC != Src MAC отримувача.

    то це все ще L2.
    А якщо для 1722

    Dest MAC вказується з зарезервованого під IEEE1722 multicast діапазону (91:E0:F0:00:XX:XX)

    при чому цей діапазон являється піддіапазоном 802.3 (уважно дивимось на 91 — less significant bit of the most significant byte) — то це вже

    По логіці — L4+
    Підтримав: Oleksandr Suvorov
  • Модель OSI — це просто!

    Ну тоді чітчіше треба формувати запит :)
    Ви ж просили

    знайдіть у цих ознайомчих документах щось про ту OSI

    Вам знайшли прямо на титульній сторінці.

    Наприклад, маршрутизація шляхом задання різних вланів на різні фрейми,...
    ...це теж L2 залишається, чи все ж по логіці L3?

    L2, тому що VLAN на L2 лежить. Нє, тут звичайно можно почати розповідати про inter-VLAN routing на свічах L3. Але проблема у тому що на рівні VLAN хедеру (L2) нічого про L3 невідомо.

    Наприклад, маршрутизація шляхом задання різних вланів на різні фрейми...
    це теж L2 залишається, чи все ж по логіці L3?

    А задання різних dstMAC на різні фрейми це теж по логіці L2 залишається, чи все ж по логіці L3? )) І в чому тоді принципова різниця між маршрутизацією пакету свічом на певний
    порт на основі dstMAC і на основі VLAN tag?

    P.S.: якщо честно нема бажання вичитувати весь IEEE1722 на ніч.

  • Модель OSI — це просто!

    так а в який інший?

    Той що на іншому кінці оптоволокна. Як у трубу. З одного боку запхали, з іншого вилізло.

  • За якими критеріями ви обирали б країну для життя?

    Ти диви, вже і туди добралося скандинавське нав’язування свого стиля життя

    Без терас на першому поверсі розміром з пів вітальні нещітово.

  • Модель OSI — це просто!

    А тепер хопа прикол: знайдіть у цих ознайомчих документах щось про ту OSI

    Відкриваємо титульну сторінку і читаємо: IEEE1722-2011 IEEE1722 standard for Layer 2 transport protocol for Time-Sensitive Applications in Bridged Local Area Networks.
    :)

  • На що витрачають кошти айтівці?

    А на ногах от грибка.

    Підтримав: Karina Kosenko
  • Модель OSI — це просто!

    Електромагнітні хвилі типу радіо не мають напрямку, вони в усіх напрямках

    Різні типи антен дивляться на тебе з подивом.

  • На що витрачають кошти айтівці?

    свіжий і пухнастий круасан

    Якщо пухнастий, то вже не свіжий. Але є шанс що пухнастий пеніцілін з круасану трохи виправить негативний вплив на організм.

  • Вибір країни для сімʼї та ремоут роботи

    Ну ми з самого початку формували підхід, що речі в кінці кінців поїдуть у власну і купувати треба те, у чому комфортно жити на шляху до власної.

  • Вибір країни для сімʼї та ремоут роботи

    Та й зара ті меблі такі роблять, що раз розбери — вже розвалюються, то сам подумай чи має сенс розбирати, таскати, мучитись і збирати всякі картонні полки ікея.

    Повторю основну думку. Якщо по приїзду відбивати у бомжів меблі із пап’є-маше, що чудом не розкисли під мостом, то сенсу нема. Тоді справді аренда мебльованої — це реальний (а може і єдиний) шанс пожити з хоч трохи «нормальними» меблями. Якщо купляти щось якісне яке й ще подобається — то сенс є.

    Це має певний сенс, то шось не дуже віриться мені про шведські знижки на переїзд, але все може бути

    Повторюсь, не треба думати. Особливо в форматі «такого нема в Німеччині, то мабуть такого нема ніде». Треба гуглити чи питати. Повернення називається rutavdrag, може сягати до 50% відсотків. Повернення існує не тому що держава така щедра, а тому ще це механізм, яким виводять перевезення та прибирання (традиційна робота низькокваліфікованих мігрантів) із тіні. Сенс платити вчорну кешем, якщо те саме можна заплатити офіційно, але зверху буде ще гарантія та страхове покриття на речі, що перевозять.

    Та й не меблі тільки, до шмоток всяких теж стосується.

    Рекомендую знов ж таки, не відбирати все підряд у нужденних у червоному хресті, а один раз заплатити стилісту. Який сформує капсульний гардероб, в якому все речі підходять до всіх. Якісних речей стане більше, а їх кількість — менша.

  • Вибір країни для сімʼї та ремоут роботи

    От переїхати й перевезти може часом бути дорожче за викинути й купити нове

    Сподіваюсь що пересічному розробнику доступна така штука як базова арифметика. І він взмозі порахувати вартість переїзду проти вартості покупки нової фурнітури. Ну це звичайно, якщо він стару по вулиці не збирав, відбиваючи її у бомжів.

    Хз як у чотко стокгольмі, але не думаю що якось по іншому

    Треба не думати, треба гуглити. Ну чи питати у людей з досвідом. В Стокгольмі (та й в Швеції цілому) навіть спеціальне податкове повернення є на переїзд. Яке поверта гроші не після подання декларації, а в момент оплати послуги. Точніше його зразу від ціни мінусують.

    Підтримав: Bot Bot
← Сtrl 123456...201 Ctrl →