розробник — це той, хто бачив дуже багато різного шіту і знає відповідь на питання «чому ми так не робимо» і «чому нам це не треба».
я поки що читав тільки новини із бельгії, там наступила повна гендерна рівність і докази виконання обов’язку перед країною вимагають також і у жінок. що цілком логічно. але вагіни вже палають на весь інтернет.
а є якісь посилання?
аналогічно). чотири роки щодня працював із структурою і форматуванням юридичних документів. і станом на півроку тому парсери все іще смокчуть пісю і відновити структуру скільки-небудь нетривіального пдф-а не можуть. і це обмеження принципове, воно зашите в самий стандарт формату і ніякий аі шмаі це обійти не може. найкраще працювало, коли ми брали _структуру_ із результатів оцр за допомогою магічних (без перебільшення) правил, а потім наповнювали вміст чи парсером (якщо є таблиці відповідності шрифтів до гліфів), чи знову-таки результатом розпізнавання. ненавиджу пдф, він не повинен був з’являтися як будь-що, що містить в назві слово «документ». тому що це не документ, це недолуга обгортка над постскриптом.
з якого дива пдф має містити якийсь текст? немає такої вимоги, в документі можуть бути тільки гліфи. і так, це буде валідний стандартний пдф документ.
а тепер страшна правда)): станом на початок
якщо руки не з одного місця, то ніщо не заважає екстрактору бачити і коректно обробити режим рендерингу кожного фрагменту.
пдф — це взагалі окремий збочений світ, немає жодної потреби тримати в ньому ні осмислені тексти, ні таблиці відповідностей шрифтів (це типовий захист від копіпасти). достатньо одних голеньких гліфів, і документ буде повністю функціональним. і текст можна витягти тільки оцр-ом, який, очевидно, розпізнає тільки те, що відрендерилось.
в якості лабораторної роботи можна по приколу замаскувати густий мікротекст під, наприклад, якусь безневинну графіку типу бордери таблиць або розділюючі лінії футерів. може бути весело.
це все грьобана показуха і боротьба за бабки.
єдиною ознакою того, що система змінилася, стане один простий факт. простенький. простесенький. простіше нікуди. українець зможе вільно зайти всередину тцк і вільно звідти вийти. рівно в той момент коли захоче.
вважаю усім буде цікаво взнати навіщо взагалі був створений радіофізичний факультет в київському університеті. і чому програма навчання спочатку займала 4 роки. і ні, він створювався не про оборонку і навіть не про радіохвилі в широкому розумінні. удівітєльноє рядом©
В IT ми не тримаємо Senior Developer на сапорті
мені оце дуже різонуло очі. як раз на третій лінії підтримки гігантської старої системи, яка ритмічно генерує грошовий потік, найстарші і найдосвідченіші розробники і потрібні .які вже всіх собак системи схавали, знають увесь внутрішній треш і у більшості випадків з першого погляду на проблему вже знають де шукать
ти сповна розуму? військові не створюють доданої вартості, кожна копійка, яка потрапила тобі в руки — це гроші, які заробили і заплатили тобі _невоюючі_ українці. за усе, до чого ти доторкаєшся, чоботи, жилет, дрон з бомбою і пульт керування ним, автомобіль, танк з гарматою, кулемет, вода прозора і яловичина тушена в консервній банці — усе це купив для тебе _невоюючий_ українець (німець канадець швед француз). коли ж сцк нарешті до тебе це дійде? без невоюючих не буде і воюючих. це працює однаково, в обидва боки.
лампаси схавали цифровізатора
цього тижня одна злобна собачка-імбецил вагою цілих вісім кілограмів травмувала повний бусік ветеранів. і їм прийшлось собачці переламати лапи і викинути на дорозі
це був би загальноєвропейський постріл у власну піпіську. тому що замість «тимчасового захисту» втікачі через кордон будуть просити звичайного притулку, підкріплюючи свої заяви свіженькими фоточками і відосіками із узагальнених «скель», а матеріалу такого є і ще буде вище даху. так що ні, зелена мразота може з ранку до вечора вищати і корчитись, але ніхєра не вийде.
все не так просто. знаю одну баришню, яку колись давно в аналогічних умовах схиляли до самозвільнення наступним чином: спочатку фіксація приходу в 9:00, потім 8 годин в закритій кімнаті з доступом в туалет, але без комп’ютера телефона, книжок і інших способів провести час, потім фіксація виходу з роботи. треш цей відбувався на одному з банківських проектів аутсорсного гіганту. через чотири місяці аутсорсер капітулював.
просто відриваєш тухес від стільця, натягуєш окуляри, підключаєш свій потужний інтелект і сцк читаєш резюме. читаєш. очима. якщо важко, то вголос, промовляючи слова. потім думаєш. наприклад, якщо кандидат гріб десять років в гігантах аутсорсу, то мабуть вміє і в роботу і в процеси краще за тебе, і індусятини бачив більше ніж ти картоплі з’їв. якщо десять років гріб в продуктах і в стартапах, то вже знає яку хаотичну хєрь там побачить, і раз подався — значить розуміє і готовий. якщо відучився на прикладній математиці чи кібернетиці, то і не дебіл і вчитись вміє. якщо десять років гріб в американському чи британському аутстафі, то сцк, як ти думаєш, чи вміє кандидат в англійську мову? головою думай, коротше кажучи, а не як завжди сракою.
а чому автор зафарбований? його варто робити знаменитим
в лінкедіні пишуть, що цей креатив просуває люціферсофт. якщо в темі є представники компанії, заспокойте мене і напишіть що це неправда
мене зачепила одна деталь у воркфлові, а саме compare/redline із залученням DiffPlex. свого часу багато з ним працював, і воно з коробки прекрасно працює поки треба порівнювати короткі рядки, сотню символів. але тексти — це не рядки, це абзаци, а абзаци можуть бути і на півсторінки і на півтори і навіть на чотири з половиною), і для текстів такої довжини, в яких обов’язково буде багато повторень однакових слів воно перестає адекватно працювати. технічно прийшлося відмовитись від майєрса і робить кастомного левенштейна, для якого руками тюнити вагу слів. якось так. хоча це було давно, може зараз щось змінилось і діффплекс працює адекватніше
просто цікаво: якщо порівняння буде не коротких рядків side by side, а якихось більш фундаментальних текстів, то воно як, нормально редлайнить?
використовую правило, яке забороняє ші генерувати код, не задавши уточнюючих питань і не узгодивши усі деталі
ні. бзвп — це для того, щоб будь-який хєр в лампасах в будь-який момент міг послати тебе на м’ясо.
усі оці мільярди тилових діловодів і кухарів, нахіба їм чіпляти погон, чому не найняти цивільних контакторів? відповідь очевидна і вона міститься в попередньому абзаці.