pros&cons?
Питання було про використання вже готової тренованої моделі. До чого тут обчислення нейромережі?
Ця стаття — це огляд можливих рішень. Ще раз зазначу, що все залежатиме від поставленої задачі. Використання Tribuo може бути прийнятним для для одного випадку і взагалі не прийнятним для іншого.
це витратити багато часу з сумнівним результатом
Тавким словосполученням можна і описати багато існуючих enterprise проектів в IT загалом 🙂
Тут вже все залежить від певних задач та архітектури. У випадку з Tribuo — зовнішня модель це власний русурс Java проекту (або файл десь у cloud-сховищі). Якщо викорустовувати допоміжніи сервіс — це додаткові ресурси на його розгортання і роботу і трафік між двома сервісами. Але щоб отримати відповідь який з варіантів краще, треба провести кійсь есперимент який буде використовувати обидва підходи і навести відповідні метрики. :)
Дякую за коментар.
Як її запустити?
Запустити таку модель можна засобами бібліотеки Tribuo. Ось тут можна пдивитись приклад:
tribuo.org/...nal-models-tribuo-v4.html
І навіщо?
Якщо у вас є додаток/застосунок/(мікро-)сервіс, який напсаний на Java (або JVM-compatible мові) і ви бажаєте опрацювувати якісь вхідні данні, які до нього надходять за допомогою вже готової моделі і потім використовувати результат.
Саме так. Aparapi переводит байт код, который вы реализуете внутри Kernel в код OpenCL. Но тут есть ограничения — использовать можно в основном протсейшие конструкции типа объявления переменных, арифметические опреации, работу с массивами.
Вітаю, дякую з коментар! Коли я починав занурюватись у тему AI, то хотілося цим займатись у звичному та «рідному» Java-середовищі, бо я не є великим фанатом Пайтону. Тому, шукаючи інструменти для роботи з GPU та ML, я орієнтувався на нформацію від профільних офіційних Java джерел (типу Java magazine, Java newscast та ін.) і там згадувались інструменти, які я згадував у статті.
Про deeplearning4j я теж чув, але не працював із цією бібліотекою. Можливо спробую погратися і порівняти з тими інструментами, що я використовую і освітити це в наступних статтях :)
Спасибо за комментарий, у статьи еще будет продолжение.
Спасибо за комментарий! В статье есть абзац с пояснением о SPECIES, там я указал, что авторы API рекомендуют использовать preferredShape().
"
Але розробники векторного API радять використовувати методи VectorShape.preferredShape() та VectorSpecies.ofPreferred() для вибору форми з урахуванням платформи.
"
У этой статьи еще будет продолжение. Про GPU и MIMD, там как раз OpenCL и JCUDA будут рассматриваться. 🙂
Саме так — нішева тема для нішевих задач.
Стаття ві джавіста для джавістів :)
Сам пайтон колись у80-х з’явився як pet-project, щоб поекспериментувати :)