напевно рупор з болот

Раст проджект

в 96-му... починаємо компілювати. Ну, з тих часів якийсь прогрес вже є... 😿

але ще досі повністю не зібрався, зато прогресбар показує прогрес, прогрес є!)

а може ші-генерація бути з процентно-секундним квадратний шах і круглий мат

Світ давно переходить на постійний на дальніх лініях

Щось мені здається що трохи наплутано з «давно», а відносно відстаней до «навпаки» — AC якраз при передачі на значні відстані з точки зору економіки вигідніше (Tesla vs Edison), а відносно DC почали тільки говорити з розповсюдженням локальної solar/wind генерації бо перетворення з dc-ac-dc у цьому випадку може бути невигідно на невеликих відстанях, плюс поява нових технологій де зменшують/нівелюють втрати на великих відстанях. Одним словом хоч і використання DC без перетворення туди-назад стає більше з часом, але наскільки я зрозумів то відносно повільний процес впровадження де то стає економічно обгрунтовано.

Десь науково-популярне відео якраз на цю тему нещодавно бачив... зараз пошукаю.

upd: youtube.com/watch?v=jFA4hyVpCQ4?t=115

все відбувається не одномиттєво, а відносно потрохи — десь з-оптимізували, десь недо-найняли, десь новий проект і без галерної кількості програмістів запустили, etc. — тобто соціальний фактор зазвичай враховують, та наскільки пам’ятаю той фактор обговорювали ще до спроб ШІ впровадження і відповідного потрохи здування айті бульбашки (хайп-бульбашки в плані коли у програмування йшли майже буквально всі з будь-яким бекграундом)

І якщо розглядати не лише інженерів ітд, а людей і інших професій.

Виходячи з того що терміни «інженер» та «менеджер» настільки заїзжені та використовують усюди — треба уточнити що під категорією «інженери» напевно малися на увазі «програмісти». Якщо це кейс «програмісти» — то у цьому випадку треба позначити особливо ярким маркером — що їм зачасту мови даються якраз і важче — по простій причині проф.деформації з підходом до усього з точки зору чогось схожого на математичну логіку. У вивченні не-artificial мов — то контрпродуктивно, тому їм і важче ніж іншим, незважаючи що більше легке засвоєння граматик може і допомагати з більш легким проходженням тестів-чи-екзаменів.

Алеж якщо таке спостереження оформити як те що програмісти менш спроможні до вивчення мов, то це точно що не так, бо вся та нелегкість для них — то по досить простій причині що зазвичай фокусуються не на тому що треба при вивченні природних мов.

Когнітивна спроможність, " робоча пам’ять", можливість створювати нові нейронні зв’язки.

мозок дорослої людини (давайте тут, умовно 45+ візьмемо)

Тут я зовсім не впевнений чи то просто не пов’язано з тим що з віком та роками — все важче і важче знаходити мотивацію до чогось нового, у тому числі і до вивчення ще однієї мови.

Тут ще залежить від мотивації

100%

Але

і спроможності вчити іноземні мови

Це ж не artificial programming languages та пов’язаного з тим факту, що з будь-якими з них легше зазвичай тому кому простіше трохи оперувати математичною логікою.

З мовами, які природні, — всі спроможні бо вони природні. І я би сказав що залежить від: мотивація-або-бажання помножені на час, і не фокусування-на-математичних-граматиках-і-малозмістовних-зубрьожках-слів. З кожною наступною то легше, бо більше знаєш що нетреба робити та які підходи віднести до просто неефективної витрати часу. Знання що нетреба робити та додаткова база з інших мов, я би назвав просто досвід, а ніяк то не «спроможність» в будь-якому «фізіологічні особливості» сенсі.

я колись вперше побачив таку мапу з
bigthink.com/...​etween-europes-languages
і потім вже по посиланням знайшлися
alternativetransport.wordpress.com/2015/05/05/34
alternativetransport.wordpress.com/...​e-change-when-it-travels

Для повноти треба зазначити що — так лексична близькість відіграє дуже значну роль, і не тільки вона може сприяти як легко (чи важче) перейти на спілкування іншою мовою. Нп достатню роль відіграє не знаю якто правильно назвати — ритміка мови, нп для тих хто розмовляє українською досить легко з іспанською бо доволі схожа ритміка. А польська, незважаючи на лексичну близькість, може відчуватися трохи незвичною наголосами і т.д. То доволі цікава тема і сама по собі, і як нп іспаномовні чують схожість у японській вимові навіть не розуміючи її і не знаючи слів з неї, чи нп іноді можна почути що розмовну італійську можуть зрозуміти легше ніж розмовну португальську, і т.д. багато цікавих фактів-спостережень можна зустріти саме з тим пов’язаних.

після школи тих років тільки одне слово шрайбікус з підручників в пам’яті залишається, якщо хоть трохи більше — значить добре вчили-вчився

та ну, на «вас іст дас» не шкода час було витратити, а на «комутативність» вже зась — якийсь «закон збереження двох кліків» виходить)

«вайбкодінг робота» чи «вайбробота кодінг» 🤔
— і чи зберігається робота з наведеною комутативністю

Так цікавіше)

А, так, з busybox мінімалізмом логічно. Ще згадалося де зустрічається — то vi (або точніше nvi напевно) з base bsd систем.

правити скрипти на самій тестованій залізяці доведеться в vi

зараз вже рідко коли можна знайти vi, зазвичай то напевно лінк на vim якщо то лінукс

підсвітки синтаксису для типових лінуксових конфігів в vim ідуть з коробки

крім підсвітки ще зручно коли показує warnings-hints, як нп в шелл скриптах — не пам’ятаю чи був відповідний plugin з vim для шелл, але з nvim є не тільки для таких доволі розповсюджених випадків, але нп для чогось доволі специфічного як нп systemd service конфіги

немає звички до них — немає болю при переходах між робочими лаптопами або дистрибутивами на віддалених серверах на яких відбувається робота

у мене приблизно такий паттерн — на тих девайсах чи системах що постійно щось роблю (а їх відносно небагато) юзаю nvim, там де зайшов-перевірив-відредагував-по-потребі — на nvim сетап-конфігурування час не витрачаю, бо зазвичай достатньо vim для того

Доречі — що недостатньо у vim — це різноманіття плагінів пов’язаних тим чим іншим чином з LSP. Якби нп тільки сі використовувати — так, для нього є майже все з vim включно з lsp, але... часто маючи справу з тією чи іншою мовою програмування (чи поза за тим — як нп shell скриптовка, чи конфіги зі своїми синтаксами) — у цьому плані вже значно зручніше з nvim, бо є відповідні плагіни і т.п. З nvim правда свої незручності з’являються — як нп буває конфігурування того різноманіття плагінів, але їх наявність практично для всього — то компенсує.

навіщо ...

яка глибина, яка широта, конгеніально, — одним словом ще якась одна рандомна ретро фраза в стилі к-тм -ня

пожовкне і само відпаде

генератору одноречень:
по раст контексту читається як — поржавіє)

nvim

чи не варто створити ідеальну мову програмування спеціально під штучний інтелект

Щоб трохи плутанини зменшити (чи збільшити) треба уточнити що по контексту то про мову програмування яку використовував би ШІ, бо мова програмування розроблена (designed) під ШІ (під його розробку) то по ідеї mojo.

це занадто складно

незважаючи що це складова програмування на «лопаті»)

usigned overflow це визначена операція, тому ніяких проблем немає

так, якщо тільки з точки зору UB, різниця uint int є

спеціально зроблений максимально примітивно

я би сказав що то занадто, бо значно погіршує читабельність і вносить додаткові місця де помилитися можливо — тобто як приклад якраз краще і не надавати (imho)

Макрос N_ELEMENTS взагалі нуль змін

Тобто source code аналізується після препроцесора — мабуть логічно, хоча якби ще і макроси перевірялись — було б краще, бо макрос-інструмент з мета-програмування (з правильним використанням офкос) взагалі доволі зручний в багатьох аспектах.

p.s. по ходу — а як з точки зору верифікації нп overflow? якщо то відомо чи вже під час compiletime (like: #include <limits.h>\n unsigned four[] = {UINT_MAX / 2, UINT_MAX / 2, 3, 4};), чи більш загальний випадок — коли то тільки в runtime можливо визначити

Навіть у відношенні програмного ДНК кода може бути цікавим — код нп сішний, а стилістика може виглядати на 20% з асемблера, на 20% з пайтон, і на 40% з книжки «Сі то лопата»)