цікавий ракурс опису 👍

а по прикладу з github actions: “uses: actions/checkout@v3” часом не deprecated (v3)?

оригінал статі сумбурний, не зовсім зрозуміло на чому саме акцент, але початок з

перекладають на штучний інтелект обов’язки

цікавий. Мабуть і перекладають але що саме. [далі режим Ванга] Якщо умовно зробити інтерполяцію розвитку програмування у напрямку спрощення, то напевно з часом трансляторів в код (умовно назвемо кодерами) будуть потрохи заміняти якісь рішення з AI, тобто стануть більш фокусуватися саме в області expertise і на конкретиці функціоналу — не відволікаючись на трансляцію в код конкретної мови програмування, потрохи делегуючи це на плечі AI.

йо-йо, басік форева, піщі ньєт)

ага, qbasic з якого навіть студентам рекомендували не розпочинати, ваяйте собі далі в басіки не в піcочниці, на іришах, хто заважає)

Ok, дякую, ентерпрайз як маловідома тема, тому поцікавився

Сканери не зовсім зрозуміло що то значить, впн по ідеї з лінукс не проблема. Підтримка стандартів безпеки ОС — тема трохи розпливчаста, але так — можливо того нема, важко сказати.

А варіант windows у віртуалці на linux (як і навпаки — wsl) якби роздивлявся?

а що саме розуміють під ними чи вкладають в протоколи захисту там?

Не зовсім ясно чи у є вас PKGBUILD для пакетів, якщо нема — напишіть (вони коротенькі і простіше ніж пакетування в deb чи rpm), якщо є то це вже має розв’язати питання з залежностями і апдейтами в рамках package system в arch, public юзер репо для цих маніфестів — це aur. Якщо крім маніфестів є ще потреба в remote білдах — нижче відносно obs.

В obs серед дистро був arch, але саме для нього не пробував там білди (obs цікавий з пакетуванням для opensuse,fedora і debian, а для ubuntu то lp був/є), на арчах з aur використовував тільки декілька пакетів, тому особливо локальні білди в арч не напрягали, а як репо для pkgbuild маніфестів — то і aur цілком ок

дивлячись яка target юзер група, як приклад — GnomeOS сетапить юзер софт з flatpak store (тобто і контейнерізація відповідна)

it’s a great idea

cultural difference якась виходить), локальні може трохи в іншій тональності будуть висказуватися, і посміхатися менше стануть, абож ми почнемо більш вживати щось на зразок «great idea»

По акцентам на х.. ностальжі по совєтам в інтерпретації сусідньої країни, і навіть комусь не гидує ті кортінки тягати

Відфонарний совковий гумор в кортінках тягнути то ...

Ще з postmarketos щось було/є, і навіть debian/mobian з мінімумом девайсів, але так — все доволі вузько з покриттям по залізу. Можливо більш реально очікувати що швидше який-небудь лінуксовий DE прикрутять до Андроїд (і хоч буде можливість звичайні лінукс gui проги збирати), тут дуже помітний зсув у сторону спрощення UI аля мобайл у gtk (плюс з’явився андроїд бекенд), хоча і невідомо в що всі ці рухи буде втілено.

Дякую але зовсім не цікавився Бейсіком маючи діло з Паскалем, якщо відносно що тригерить на Паскаль іноді — то відмітив би Go (трохи менше) та Odin (трохи більше), але це вже з сучасних мов.

Чим він може нагадувати хз, штовхалися між собою тоді софт на паскалі і на сі, бейсік відносили до зовсім іншої категорії.

Бейсік був стигматизованим ще з універа (за виключенням сінклер варіанта), на пк був мабуть тоді qbasic (в назві також можу помилятися), і з віндовс потім (але то пізніше трохи) вже теж майже не мав справи, тому power бейсіки проходили десь повз.

Хмарного нічого не зберігаю. А так то під рукою мініпк (n-років давності, і не мак, і не для віндовс), спочатку було поставив nvme планку на 512g — виявилося мало — потім і nvme збільшив, і додав ще n-терабайтник ssd sata для всього що не інтенсивно використовується (нп віртуалки для швидко-тестів). По ram мені повністю досі достатньо початкових 32g, з ram було вгадав зразу.

для свого використання я би спіткнувся спершу на ssd256g

busybox як all-in-one (умовний швейцарській ніж) на рівні групи тулз з мін.базовими функціоналами, і інший варіант це — якась одна тулза але з розширеним функціоналом (умовний швейцарській ніж). Тобто розгляд з різних ракурсів, абож на іншому рівні «швейцарській ніж».

Ping тільки для icmp, а traceroute чи mtr мають опції для udp,tcp +port але заточені під показ траси. Netcat гарна тулза, але більш для організації мін.взаємодії вже. Telnet під свій прото, але колись і ним tcp port перевіряли. Якщо http, то curl функціонал відповідний має. У кожної тулзи є своє базове призначення, хоча функціонал може перекриватися і з іншими.